Новорічний ранок для учнів 1-4 класів

Дійові особи:

Сніговик, Кікімора, Ліший, Карлсон, Малюк, Маша, Ведмідь, Атаманша, 1 розбійник, 2 розбійник, 2 інопланетянена, Баба яга, Дід Мороз, Снігурочка.

Музика, до залу заходять ведучі.

Ведучий. На карнавал зимовий збирайтеся усі

                Щоб настрій був чудовий, веселі щоб були!

Ведуча. УсІ гості, поспішайте, всі скоріш заходьте в зал.

              Починаєм, починаєм, Новорічний карнавал!

Ведучий. На зимовім карнавалі рік новий зібрав малят,

                Зустрічати гарне свято, найчудовіше зі свят.

Ведуча. Тут лунати буде сміх, буде весело для всіх!

              Тут ялинонька-краса нам подарує чудеса!

              А Дід Мороз, наш чарівник,

              Прийде до нас на Новий рік!

Ведучий.

Сьогодні весело у нас, ми Новий рік стрічаєм,

І всіх, хто в залі є у нас, ми гаряче вітаєм,

Нам свято веселе зима принесла, зелена ялинка у гості прийшла,

Здрастуй, люба нам ялинко, здрастуй, радісна пора.

Каблучки цокочуть дзвінко,веселиться дітвора.

Ведуча.

Усміхніться,тата й мами у такий святковий час-

Новий рік іде з піснями,щастя він несе для нас!

Новий рік іде по світу,завітав і в наш куток.

Тож давайте веселитись, всіх запрошую в танок

Хоровод.

Ведучий.

Нині свято новорічне, але свято це-незвичне.

Всі казки разом збираються, круг ялинки зустрічаються.

Можуть трапитись, до речі,зовсім незвичайні речі.

(Звучить музика, гасне половина освітлення.З-за ялинки, з різних сторін виходять Леший та Кікімора. Несподівано стукаються спи¬нами. Леший падає, К.верещить.)

Л. Як ти мене налякала!

К. А ти що думаєш, ти мене не налякав?

Л. Ну добре, давай помиримось.

Мирилка, обіймаються.

К. Подивись,яка краса, Які гарні діти сидять. Добрий день!

Л. Що діти гарні,то гарні... А оце (показує на ялинку), що воно таке блискуче?

К. Та ти що, Ліший з Місяця звалився? Це ж ялинка!

Л. Ялинка? У приміщенні? Не я, а ти з Місяця впала! Ялинка росте в лісі, на ній іграшок не буває.

К. На Новий рік бувають чудеса, І в кожній хаті ялинку прикрашають іграшками, цукерками.

Цю ялинку дітям дід Мороз подарував.

Л. А-а-а, зрозумів. А це що у тебе?

К. А це чарівна квітка . Дід Мороз доручив мені дітям її віднести,

Л. Д.М. доручив тобі, Кікіморі таку важливу справу?! Не може цього бути!

К. А от і може ! Я цілий рік була доброю, тому й доручив. Під Новий рік ця квітка може здійснити будь-яке бажання.

Л. Що? Не вірю,щоб якась квітка виконувала бажання! Я готовий побитись об заклад що в тебе нічого не вийде!

К. Дивись! Зараз здійсниться моя мрія: хочу веселу пісню !

Пісня

К. Переконався, що квітка чарівна?

Л. Ні, просто діти люблять співати, тому й співали.

К. А ти танцювати любиш?

Л. Ще чого?! Жодного таночка я не знаю, танцювати не бажаю.

К. Гарно музико заграй , таночок, Лєший, починай.

Лєший танцює, Кікімора плескає і кладе квітку на пеньок. (гасне світло,звучить страшна музика.)

К. Лєший, де ти?

Л. Я т-ту-тут ! (чути стукіт)

К. А що це воно стукає?

Л. Та це мої зуби с-стукотять від страху.

К. Досить дрижати, світло вже з’явилося.

Л. (нічого не може сказати, лише показує пальцем) Н-н-не-нема!

К. Кого нема? (помічає,що квітка зникла,а замість неї лежить лист.) Квітка пропала, хто її узяв?

Л. Дивись, щось під ялинкою лежить.

Читають разом:

«Привіт, касатіки ! Новорічний сюрприз! Бажання ваше здійсниться, Коли знайдете пелюстки квітки, Які я розкидала по всьому світу! Цьом, цьом. Баба Яга».

К. Ой, лишенько, що ж тепер робити, як рік новий стрічати? Це ти в усьому винен: вірю, та не вірю... Що тепер мені Дід скаже?

Л. Заспокойся, зараз щось придумаю. Діти, а ви заспівайте пісню веселеньку, щоб Кікімора

не нервувала, а я буду думати.

Пісня. (після пісні Л. ходить по залу, "думає", за ним ходить К.)

Л. Слухай,що моя думка каже: «Зроби 2 кроки вперед,повернись направо, іди, прямо».

К. Та тут же діти сидять!Куди ж мені далі йти?

Л. Нахиляйся, бери!

К. (дістає з-під стільчика телефон) Що воно таке?

Л. Та це ж, як його...скажи, то й я скажу.

К. Діти, що це? (відповідь дітей) А що з нею робити? (відповідь дітей)

Л. Дзвони Д.М.

К. А що я скажу?

Л. Як що! Допомоги проси!

К. (дзвонить) Шановний Д.М. ! Баба Яга вкрала в нас чарівну квітку і розкидала пелюстки

по всьому світу. Що робити?

ГОЛОС ДІДА М0Р03А :

Хай моя ялинка буде у нагоді,

І допоможе вам й цій пригоді,

Під ялинкою глобус лежить,

Ви його візьміть І покрутить.

Чарівні слова скажіть:

"Глобус, глобус, розкрутися, -

До пелюстки повернися".

К. Дякую, Д.М.

(до Лєшого) Шукай скоріше глобус . Діти ви згодні подалати будь які труднощі ,щоб знайти пелюстки?

Тоді вирушаємо у подорож!

(промовляють слова, крутять глобус, гасне світло)

Л. Куди це ми потрапили? Щось дуже холодно!

К. Ми потрапили на горище. Де ж наша пелюстка?

Л. Поміж цього бруду,павутиння, старого мотлоху ми нічого не знайдемо. Ой здається щось летить

Карлсон: Привіт,діти! Можна мені тут на хвилиночку приземлитися? А де мій Малюк?

(Вибігає Малюк)

Малюк: Привіт, Карлсон!

Карлсон: (вимикає кнопку, падає на стілець) О, я – самий нещасний чоловік у світі! Тобі погано, і ніхто тебе не пожаліє!

Малюк: Карлсон! Карлсон! Я тебя пожалію, і діти також. Тільки розкажи, що трапилось?

Карлсон: Що трапилось, що трапилось? Мій дах залило дощем. Я весь до ниточки змок. Тепер я захворію. І ти повинен змусити мене випити ліки.

Малюк: А які ліки?

Карлсон: Ой який ти не розумний хлопчик! Звичайно ж варення, малинове варення!

Малюк: Мені не жалко (відає банку з варенням).

Карлсон: (з’ївши варення) О, сталося чудо! Малюк спас життя друга! Ну, а теперь я хочу трішки повеселитися. Эй хлопці, та дівчатка, гратися будемо?

Діти відповідають.

Карлсон: Закрийте долоньками очі, а тепер закрийте вуха, молодці! А зараз закрийте очі і вуха

Руками разом. Що таке, не виходить? Давайте тоді разом поплескаєм! а теперь весело потупаєм.

И іще раз повторюємо.

Діти грають.

Карлсон: Та все я більше не граюсь, не цікаво (повертається до дітей), давайте пограємо іще в одну цікаву гру (Принеси Карлсону варення)

(Звучить музика заходять К. і Л., звертаються до Карлсона)

Разом: Доброго дня як у вас тут весело, а ви не бачили пелюстку від нашої чарівної квітки

Карлсон: У мене на горищі цього мотлоху, давайте пошукаємо

(риється у своїй скрині і знаходить)

Ми знайшли пелюстку, - забирайте собі.

(загадки)

К. Ура, дістали! Молодці, діти! Діти, ви згодні йти далі на нові випробування? .

(Крутять глобус, промовляють слова, помалу гасне світло.

Потрапляють у будинок до Маші і Ведмідя

Маша: „Ви де тут всі?”

Ведмідь: (приречено) Ох це Маша наша прийшла!

Маша: (кричить) лижню, лижню…Герої розгублені, адже сховатися уже ніхто не встигає.

Маша: (радісно) Скучали? А ось вона я!

Ведмідь: М-да! Сумно нам було без тебе!

Ведмідь: Маша, до нас гості завітали

Маша: (капризно) Які ще гості? (разів п’ять)

К. Ми шукаємо пелюстку з чарівної квітки ви не бачили?

Маша: Пелюстка(3)

Ведмідь: (строго) Маша, ти чого вся в снігу? І чому в метіль сама по лісу ходиш? Та ще і в ластах?

Маша: Ну чого ти? Чого!? Розчомукався тут? Ну ти Мишку й нудний!

Ведмідь: Строго грозить пальцем, вказує на куток.

Ведмідь: До чого ж балувана дівчинка! Ніякої управи на неї нема!

Маша: Я не балувана, я просто самостійна!

В цей момент увагу Маші привертає ялинка.

Маша: Мишку, ялинка, ялинка, ялинка, ялинка.

(Підстрибує і знаходить на гілці пелюстку) Маша радіє біля ялинки, друзі збираються в коло. Маша: (стиха) А я не віддам пелюстку, я хочу, я хочу щоб зі мною діти в ігру пограли «Хто спритніший»

Гра

Хоровод

Маша приносить пелюстку.

Маша: Беріть вашу пелюстку, бажаю вам успіхів.

(гасне світо, крутять глобус)

ПРОДОВЖЕННЯ