Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вхід | RSS

ЗВУКИ МУЗИКИ



Форма входу
Меню сайту

 















Європейська музична культура

 

Європейська музична культура
 
 
 

Європейська  музика це не тільки частина світового музичного мистецтва, обмежена певними географічними рубежами. У її культурній історії корениться саме родове поняття "музика" і відповідний термін, що отримав поширення  на усій земній кулі.  Історія Європи зумовила і суть того пласту культури, який в сучасній культурології дістав назву академічна музика (або "серйозної  музики",  в протилежність "легкій музиці", "розважальній музиці".

Академічна музика належить до вищих цінностей, які тільки були створені людством, і наближається за значенням до релігії. Недаремно неодноразово виникали паралелі між храмом і концертним залом, ставилося питання про заповнення знецінюваного релігійного обряду слуханням "серйозної музики"(хоча повної тотожності тут бути не може).  Європейська культура породила також і поняття "Музичний твір" у зв'язку з поширенням на музику письмового способу мислення.

Упродовж усієї своєї історії європейська музика невпинно цікавилася своєю емоційною дією. Кожна епоха встановлювала свій регламент емоцій, і зміна епох означала дуже круту ломку колишніх норм.

Але як би не контрастували між собою європейська Античність, європейське Середньовіччя, Відродження, Новий, Новітній час, все ж кожна епоха окремо і усі вони разом мали музично-емоційні регламенти, істотно відмінні від традиційних регламентів Африки, Південно-східної Азії і інших позаєвропейських регіонів. На європейському грунті склалося і певного роду структурне мислення, що позначилося в логіці побудови музичних форм.

Потужним фундаментом, на якому двадцять віків простояли принципи композиції в творах академічної музики, служила система античної риторики, найбільше - старогрецьке вчення про диспозицію, логічно здійснене розташування ораторської мови.

Риторична логіка, що надбудовувала в історії європейської музики усі нові поверхи, в ХХ столітті розповсюдила отриману систему музичних форм по всьому світу, закріпивши її в якості універсальної для серйозної музики. Нарешті, культура Європи дала академічній музиці свій голос - певний тип співу з ідеальною побудовою гармонік, або обертонів. На цей еталон зорієнтувався і звук музичних інструментів - скрипок, віолончелей і усіх інших струнних інструментів  е тільки смичкових), інструментів духових, фортепіано.

Звук цей принципово відмінний, наприклад, від горлового співу бурят і кавказців, специфічного звукодобування в казахському фольклорі, в традиційній музиці В'єтнаму і т. д.  Але увесь "акорд" багатовікової європейської музики нині, в ХХI столітті, має подвійний стан: він і утримується в цілому і в окремих складових, і деформується на усіх рівнях під впливом нестримних процесів культурної глобалізації.

Пропонуємо Вам невеличкий екскурс по музичній Європі.

 

Польща. Коротка історія

 

Польща та Шопен

 

 

 
Бережіть в собі людину.
А.П. Чехов

Пошук


















      


Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz