Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вхід | RSS

ЗВУКИ МУЗИКИ



Форма входу
Меню сайту

 















Українська пісня за часів СРСР

 

Українська пісня за часів СРСР
 
 
 
Кожна історична епоха знаходить своє віддзеркалення в піснях народу. Під час панування більшовицької тоталітарної сис теми, її ідеологи не могли дозволити самостійно розвиватись народній творчості, зокрема й пісенній. Вони створили спеціальні союзи, членами яких могли стати лише лояльні їм особи, а решту творчих особистостей цькували як буржуйських запроданців.
 
Історія знає багато прикладів, коли брали яку-небуть пісню і переробляли текст, пристосовуючи його до своїх потреб:
 
Ця ось пісня відома всім
 
Там, вдали за рекой
 
 
Та мало кому відомо, що була вона написана ще в далекому 1905 році під час російсько-японської війни, і називалась вона тоді  "За рекой Ляохэ". Давайте послухаємо первинний - маловідомий варіант:
 
За рекой Ляохэ
 
 
 
Ось іще один цікавий приклад. Всім добре відома пісня "Орленок". Та ось з'явилась публікація письменника і публіциста Володимира Черкасова-Георгіївського "Орлы-белоказаки и их орленки. Иерей РПЦЗ  А. Моисеев выстаивает с песней "Орленок" смолинских казаков атамана  А.И. Дутова". Згідно поданої версії, пісня вперше з'явилась в роки громадянської війни серед козаків отамана Смоліна, що бились проти червоноармійців. Первинний текст пісні звучав так:
 
Орлёнок, орлёнок, взлети выше солнца
И в степисвысот погляди.
Наверно, на веки покинул я дом свой,
Вказачьи вступая ряды.
 
Ты помнишь, орлёнок, как вместе летали
Над степью в пыли боевой,
Как лошади ржали, как шашки сверкали
В полях под Челябой родной.
 
Орлёнок, орлёнок, мой верный товарищ,
Ты видел, как в грозном бою
Исправа, и слева снаряды взрывались,
Срывая папаху мою.
 
В разведку я послан своим атаманом,
Ты помнишь, мой друг боевой, 
Как тёмною ночью в сраженье неравном
Убит был мой преданный конь.
 
Орлёнок, орлёнок, мой верный товарищ,
Ты видел, что я уцелел.
Лети на родную станицу, расскажешь,
Как сына вели на расстрел!
 
Ты видел, орлёнок, как долго терзали
Меня большевицким штыком,
Как били прикладом и много пытали
В чекистских застенках потом.
 
Орлёнок, орлёнок, взлети выше солнца,
Где вражеской подлости нет.
Не хочется верить о смерти, поверь мне, 
В шестнадцать мальчишеских лет.
 
Увидишь, орлёнок, кружась над степями,
Кровавое тело моё.
Казаки умолкнут, опустят здесь знамя
И скажут: "Господь, успокой!"
 
В цієї версії з'явилося безліч прибічників. Існує аудіозапис білогвардійської версії пісні "Орленок". У книзі Олександра Бондаря  "Чорні месники" в якості епіграфа до одного з розділів використано уривок з  "білогвардійського"  "Орленка".
 
Таких прикладів можна було б навести безліч, та я наведу ще тільки один - останній, майже анекдотичний випадок плагіату.
 

У 1923 році перед композитором Ю.Хайтом було поставлено завдання створити "авіаційний марш".

Хайт вибрав для Червоного Повітряного флоту музику старого німецького морського маршу. У 1926 році, перекладений німецькою мовою, текст і ноти маршу були опубліковані в німецькій комуністичній газеті "Роті Фанові" (Червоний Прапор) під назвою "Марш червоних льотчиків". Нацисти, нічого не знаючи про старий німецький морський марш, вирішили використати музику Хайта у своїх цілях, для своєї культової пісні  "Хорст Вессель" - про німецький штурмовик з кримінальним минулим, загиблим у вуличній сутичці з сутенером. Він був зведений нацистською пропагандою в ранг культових фігур. А пісня про нього стала гімном нацистської партії. До речі, пісня Хайта наказом наркома Ворошилова була офіційно оголошена гімном ВПС. Це, мені здається, єдиний випадок в радянській історії. Ось так завершився кругообіг. Але на цьому історія з творчістю Хайта не закінчується. За цю популярну пісню вхопилися сектанти-п'ятидесятники, яких Радянська влада нещадно переслідувала. На основі музики і тексту маршу вони створили псалм, в якому були наступні слова :

«Мы рождены, чтоб весть нести Христову,

Провозглашать любовь его кругом,

Он нам для этого оставил слово,

Чтоб грешник примирился со Христом.

 

Всё выше и выше и выше!

Стремимся мы ввысь к небесам,

Мы слово Господнее слышим,

Зовущее нас в Ханаан»

 

Марш авиаторов

 

З однієї сторони - заборона та переслідування всього справжнього, народного, а з іншого нав'язування псевдогероїчного, штучно придуманого було характерною рисою того періоду. Дехто з композиторів приймав умови "гри" і видавав "нагора" пісні, що славили партію та її вождів.

 

Песня о партии

 

А ось одна із перших радянських музичних срічок "Весёлые ребята".

 

Отрывок из фильма "Весёлые ребята"

 

Можна було б від душі посміятись, якщо не знати, що фільм вийшов на екрани у 1934 році. Під час зйомок Україна конала від штучного голодомору, що влаштували більшовики. За кордоном цю стрічку дивились під назвою "Москва сміється"... 

Одна старенька бабуся якось розповідала: "Колись, було, люди в поле йшли працювати і співали, з поля йшли - співали, на толоці глину місили - теж співали. А після тридцять третього, якщо хто співає - то п'яний хіба що".

Під час репресій 1937 - 1939 років з екранів не зходив кінофільм "Цирк".

 

Широка страна моя родная  (отрывок из  к/ф "Цирк")

 

Над усією українською культурою нависла смертельна загроза. В 30-х роках було розгорнуто кампанію боротьби проти українського  націоналізму. Одними з перших під неї потрапили кобзарі. Злочинною та підступною владою був скликаний з'їзд кобзарів, де їх усіх було заарештовано. Одних - розстріляли, інших - вислали до сибіру, де вони теж склали свої голови.

Здавалося б - українська пісня знищена. Тільки поодинокі випадки її звучання не дають їй сконати назавжди. 

Одним із відомих виконавців українських народних пісень був 

Анатолій Солов'яненко.

 

 

Звичайно ж жодне українське  весілля не проходило  без пісні.

 

В саду гуляла

 

Не вдалося більшовикам, як вони не намагались, знищити українську пісню, мову й душу.  То тут, то там з'являються нові пісні. Їх авторів переслідують, залякують і, навіть, знищують фізично, як це сталося з Володимиром Івасюком.

З приходом до влади М. Горбачова, вплив лідерів КПРС  на ідеологію значно  послабшав. Почали виникати національні рухи та партії. Почало відроджуватись в Україні і кобзарство.  Центром його відродження стало село Стрітівка, що під Кагарликом на Київщині. Тут у 1989 році було засновано Стрітівську вищу педагогічну школу кобзарського мистецтва. Ініціаторами заснування школи були: заслужений артист України Василь Литвин, письменники Борис Олійник і Олесь Бердник.

 

 

Послухайте де-які пісні у виконанні одного із випускників Стрітівської школи Юрка Герасименка із Канева. 

 

Пісня про пісню

 

Ген у степу

 

Чародійна кобза

 

Козак гуляє

 

Кругом чужі полки

 

Рятуйте, люди, пісню

 

Ой ти земле моя

 

Явір і яворина

 

Катран

 

Мелодія зимового вальсу

 

Полонянка

 

Вогонь душі

 

 
Бережіть в собі людину.
А.П. Чехов

Пошук


















      


Copyright MyCorp © 2024
Зробити безкоштовний сайт з uCoz