Форма входу

Меню сайту

Творча лабораторія

Творча лабораторія вчителя музики

(форми, методи, прийоми)

У всі часи праця педагога мала творчий характер, адже основне її призначення – створення, «творення» особистості, розвиток, ствердження людського в людині. Крім того, діяльність педагога, здійснювана в ситуаціях, що постійно змінюються, вимагає врахування всіх умов, завжди різних. В даний час педагогові особливо потрібно бути готовим до змін, які стають невід'ємною ознакою нашого часу. Мінливість можна назвати характерною рисою всього сучасного суспільного життя. Світ, що стрімко змінюється, глобалізація економіки і політики, нові педагогічні технології – все це вимагає нових підходів до змісту освіти і педагогічної праці.

Зараз, у часи «інформаційного вибуху», змінився погляд на професійну кваліфікацію педагога, який впродовж століть виступав перед учнями в ролі джерела знань. Знання свого предмету перестало бути основною ознакою професіоналізму педагога, його кваліфікації. Сучасний вчитель зобов'язаний не тільки передати новим поколінням досвід попередніх, озброїти своїх учнів знаннями, але і сформувати у них потребу в постійному оновленні, прищепити навички самоосвіти, готувати їх до вирішення проблем, з якими особа і суспільство ще не зустрічалися.

Практика показує, що кожен вчитель має свій особливий стиль професійної діяльності, а вчитель-творець, дослідник – власну лабораторію. На основі аналізу, переосмислення наявної наукової і методичної інформації він створює свою методику викладання, творчо адаптуючи наявні технології навчання до конкретних обставин, доповнюючи і збагачуючи власними знахідками, власним баченням шляхів вирішення тієї або іншої педагогічної проблеми.

Безперечним є те, що для уроку мистецтва психологічна, технічна, інтелектуальна, професійна підготовка недостатні. Необхідно підготуватися до уроку ще і емоційно.

Особливо важливе в емоційній стороні професійної майстерності вчителя музики уміння знайти вірний тон уроку. Термін «задати тон» бесіді, виконанню віддавна існує в мистецтві. Це поняття зв'язується з емоційним центром творчого процесу. Знайти вірний тон, який був би присутній і був би своєрідним в кожному уроці, – одне з складних завдань підготовки вчителя в даний час.

Для вчителя музики надзвичайно важливо уміти бути виразним у всіх своїх проявах, уміти знаходити адекватну зовнішню форму виразу відчуттів, що переживаються ним, емоцій. Тому педагогові необхідно навчитися не боятися визначати словами, виразними рухами, мімікою те, що важко вловимо у витворі мистецтва – його красу, якнайтонше мереживо його образів. При цьому треба постійно пам'ятати про те, що обійтися одним відчуттям не можна, необхідно інтелектуально, технічно вивчити художній матеріал. Емоційний початок повинен органічно з'єднатися в майстерності вчителя музики з аналітичними здібностями. Бо «в основі всякого творчого процесу закладено захоплення, що, звичайно, не виключає величезної роботи розуму. Але хіба не можна мислити не холодно, а гаряче?» (К. Станіславський) [37].

Для предмету «Музика» спілкування – одне з центральних понять. Це перш за все взаємодія вчителя і учнів, що має особливе емоційно-змістовне забарвлення. Спілкування на уроці музики можна визначити і як спільну творчу діяльність учнів і вчителя, направлену на розкриття життєвого змісту музики, досвіду етичних відносин, закладеного в ній.

Різноманітна палітра взаємин відбувається на уроці:

між музикою, вчителем і учнями;
між вчителем і учнями;
між дітьми в колективних формах діяльності.

Але все це різноманіття стисло і образно виражене в словах Асаф’єва про те, що музика «полягає і існує в єдності і співвідношенні творчості, виконання і слухання через сприйняття».

Активність класу, що спонукається діяльністю вчителя, може служити одним з найважливіших критеріїв його педагогічної майстерності. Активність ця, звичайно, не вичерпується кількістю, швидкістю і навіть змістовністю відповідей на поставлене питання. Всі форми музичних занять в школі повинні сприяти творчому розвитку учнів, тобто виробляти в них прагнення до самостійного мислення, до прояву власної ініціативи, прагнення зробити щось своє, нове, краще.

Неможливо вичерпно освітити всі грані проблеми спілкування на уроках музики. Головне – замислитися над проблемами художнього процесу спілкування спільної музично-творчої діяльності вчителя і учнів. Спільна музично-творча діяльність вчителя і учня – ось стрижень, що визначає зміст спілкування на уроці. Навчальні, розвиваючі і виховні завдання уроку повинні бути нерозривно зв'язані в єдиному процесі музично-творчого спілкування.