ТЕМА УРОКУ: МУЗИЧНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

Епіграф до уроку:

                             Коли пісні мойого краю

                             Пливуть у рідних голосах,

                             Мені здається, що збираю

                             Цілющі трави я в лугах.

                             В піснях — і труд, і даль походу,

                             І жаль, і усміх, і любов,

                             І гнів великого народу,

                             І за народ пролита кров.

                                                Максим Рильський.

Мета:

• розкрити особливості відображення дійсності, духовного світу людини через музичний образ;
•  з'ясувати значення пісень, які стали державними й духовними символами українського  народу, особистості;
• формувати інтерес до патріотичних образів у музичних творах;
• виховувати почуття патріотизму, кращі моральні й духовні якості осо­бистості.

Музичний матеріал: М. Вербицький «Ще не вмерла України» (слухан­ня, виконання); М. Лисенко. «Молитва за Украї­ну» (слухання); Т. Петриненко. «Україна» (роз­учування).                   

Тип уроку: урок уведення в тему.

Обладнання: ілюстрації, державний прапор, акордеон, нотний запис, портрети П.Чубинського, М.Вербицького, М. Лисенка, Т. Петриненка, підручник, мультимедіа.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап уроку.

1. Вхід учнів до класу у супроводі звучання пісні «Ще не вмерла Україна» М.Вербицького.

2. Музичне вітання.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 Учитель.

На уроках музичного мистецтва на прикладі різних музичних творів ми розкриваємо відображення життя в музиці, різні музичні образи. Ось чому так важливо зрозуміти особливості образного змісту музики, закладеного композитором.  Почуття, виражені в музиці, ті почуття, які хотів передати композитор, навіть  після найглибшого розуміння слухачем, будуть дещо відмінними від почуттів композитора. Тому що в кожному із нас музика породжує неповторні асоціації образних символів. На сьогоднішньому уроці ми простежимо за розвитком цих асоціацій в кожному із нас і спробуємо по-новому відкрити себе як індивідуальність.

Подивіться на екран. (Слайд 2).

Назвіть одним словом все, що на ньому зображене. (Символи України). З чим асоціюється для вас кожен символ? (Варіанти відповідей: верба і калина можуть асоціюватись із прислів’ями та віршами, булава – із козацькою старшиною, а Гімн асоціюється із музикою тощо.)

Наш сьогоднішній урок присвячений образам, пов'язаним з Украї­ною, а також пісням — символам України.

ІІІ. Повідомлення теми уроку. (Слайд 3).

ІV. Слухання пісні «Ще не вмерла України» композитора М.Вербицького на слова П.Чубинського.

1. Розповідь учителя про історію створення пісні «Ще не вмерла України».

Пісня – душа народу. Кожна українська пісня має свою історію. Доля багатьох із них схожа на долю нашого народу. Патріотичні пісні суворо забороняли, однак знищити їх не могли. Багато патріотичних пісень продовжували існувати нелегально, вселяючи в серця віру в краще майбутнє. Це стосується і пісні «Ще не вмерла Україна».

(Слайд 4).

Нелегким був і життєвий та науково-творчий шлях автора вірша «Ще не вмерла України» Павла Платоновича Чубинсько­го (1839—1884) — фольклориста, етнографа, поета (народився на Київщині, у м. Борисполі). За цей вірш П.Чубинський був засла­ний у далеку Архангельську губернію і впродовж семи років пере­бував за межами України.

Музику на слова Чубинського створив Михайло Михайлович Вербицький (1815—1870) — талановитий композитор, один з ор­ганізаторів духовного й культурного життя на Західній Україні (Галичині) (Слайд 5).

Саме як пісня-гімн, створена нібито на вірші Т. Шевченка, «Ще не вмерла Україна» прозвучала як заключний номер концерту, присвячено­го роковинам смерті Кобзаря. Це відбулося 10 березня 1865 року в Перемишлі. Із того часу твір П. Чубинського — М. Вербицько­го почав сприйматися як символ патріотичних поривів і звершень.

Героїко-патріотична музика спочатку лунала як солоспів (1864), а згодом у звучанні хору та оркестру перетнула кордо­ни України, зазвучала за її межами — в Канаді, СІНА, Австралії, Бразилії.

Злившись воєдино, слова й музика твору надихали борців за волю України. Пісні, що є найвищим виявом  патріотичних почуттів народу, стають гімнами.

   Звернемось до словника. (Слайд 6).

2. Слухання пісні «Ще не вмерла України» М.Вербицького.

3. Завдання. (Слайди 7, 8).        

Створіть ланцюжки образних асоціацій, які викликає у вас ця пісня. Ланцюжок має складатися із чотирьох ланок. Першою ланкою є та асоціація, яка виникає в момент чуттєвого сприйняття, поки ваш розум ще не почав аналізувати зміст. Друга і третя  – похідна від неї, пояснюють одна одну, тобто тут варто помислити. А остання, четверта ланка є обов’язково оптимістичним образом, який  спрямований  в майбутнє і співвідноситься саме з вами.   Створюють його ваші розум, і почуття одночасно. Прислухайтесь до себе!

4. Варіанти відповідей:

1). «Гімн співають учні на шкільній лінійці»–«урок математики»–«здобуті на уроках знання»-«я – винахідник, моє ім’я є гордістю України»;

2). «Карта України»-«країни, що межують із нашою державою»-«я подорожую по світі»-«набравшись досвіду, я повертаюсь в рідну землю і малюю картини»;

3.) «Олександр Пономарьов»-«телешоу, в яких співак виступає ведучим»-«люди активно беруть участь у змаганнях»-«я – переможець конкурсу віршів про рідну мову».

Запитання.

• Як ви думаєте, чому остання ланка обов’язково  є патріотичною по змісту, хоча я вас не націлювала на такий зміст? (Так практично ми бачимо результат сприйняття пісні «Ще не вмерла України» на підсвідомому рівні). Запам’ятайте це відчуття.

5. Розповідь вчителя про становлення пісні «Ще не вмерла Україна» Державним Гімном України.

24 серпня 1991 року на церемонії затвердження «Акту прого­лошення незалежності України» в залі Верховної Ради було вико­нано національний гімн «Ще не вмерла України». Статусу Держав­ного Гімну України ця пісня набула 6 березня 2003 року. У Статті 1 Закону «Про Державний Гімн України» записано, що Державним Гімном України є національний Гімн на музику М.Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П.Чубинського. Кон­ституція України затвердила статус пісні як офіційного державно­го музичного символу.

V. Слухання духовного  Гімну «Молитва за Україну» («Боже великий єдиний»).

 1. Розповідь вчителя про пісню.

Поряд із цим  твором другим національним духовним гімном є «Молитва за Україну» («Боже великий єдиний»).

Її створив видатний український композитор Микола Віта­лійович Лисенко на вірші відомого письменника й просвітителя Олександра Яковича Кониського як пісню для дитячого хору. Автори спочатку назвали пісню «Дитячий Гімн», тому що вважали, що найшвидше Всевишній почує благання дітей. Ця пісня понад півстоліття була заборонена, її не виконували на концертах, вона не звучала по радіо.

2.Слухання. М.Лисенко. «Молитва за Україну». (Слайд 9).

3. Завдання.

На цьому етапі уроку ланцюжок образних асоціацій ми складемо колективно. Кожен із нас підбере тільки одне слово, яке найповніше може характеризувати почуття, що викликає пісня. Кожен запише одне своє слово і на дошці ми намалюємо квітку, що на стеблі піднімається вгору. Ця квітка  буде образом нашої колективної молитви до Бога за Україну. (Варіанти слів: ікона-розп’яття-любов-ангел-знання-світло-мудрість-дитина-щастя-Україна-просвітлення-Бог-сяйво- Батьківщина і інші). (Слайд 11).

VІ. Розучування пісні Т.Петриненка «Україна».

1. Слухання пісні у виконанні Тараса Петриненка. (Слайд 12).

2. Завдання для образного аналізу змісту пісні. Гра «Створення кліпу»

Уважно прослухайте пісню. Вдумайтесь в слова і відчуйте силу мелодії. Після прослухання пісні ми колективно складемо уявний кліп до першого куплету і приспіву, а потім проспіваємо. Вимоги до роботи: 1.Кліп не повинен дублювати текст, у ньому будуть відображені мої і ваші образні асоціації, пов’язані з цією піснею. 2. В кліпі образно присутні ви. 3.Ці асоціації повинні  бути спрямовані у ваше майбутнє.

3. Варіанти відповідей.

(Слайди 13-24) Дороги іншої не треба (жовте пшеничне колосся і синє небо, горизонт), поки зорить Чумацький Шлях (абстракція «безвість», технічний ефект поступового віддалення), я йду від тебе і до тебе  (абстракція стає чіткішою, ми бачимо осяяну сонцем природу Дубенщини) по золотих твоїх стежках (сліпуче сонце, в природі переважають сонячні кольори). Мені не можна не любити (хлопчик тримає за руки маму і тата), тобі не можна не цвісти  (сім’я іде по польовій дорозі), лиш доти варто в світі жити (три постаті поступово віддаляються, на екрані у всій красі постає природа) поки живеш і квітнеш ти! (Ця місцевість з висоти пташиного польоту).

Приспів:
Україно, Україно (постаті Кобзаря, М.Лисенка, Т. Петриненка і ін.),  після далечі доріг  вірне серце твого сина я кладу тобі до ніг! (Багато усміхнених дітей, серед них всі діти нашого класу).

4. Емоційне виконання першого куплету і приспіву всім класом. (З опорою на нотний запис, слайд 25).

5. Підсумок уроку.

Найкращі пісні стають музичними символами нації. Такими піснями є «Молитва за Україну» М.В. Лисенка, «Ще не вмерла Україна» М.Вербицького П.Чубинського. Пісня Т.Петриненка – також патріотичний символ. Вона стане гімном нашого класу.

VIIІ. Вихід учнів із класу під звучання пісні «Україна» Тараса Петриненка.