Форма входу

Меню сайту

Сценарій свята «Святий Миколай прийшов до нас в гості»

Сценарій свята

«Святий Миколай прийшов до нас в гості»

Діючі особи: 2 ведучі, діти (вірші), Двійка, Ябіда, Лінь, 1 чорт, 2 ангели,

Святий Миколай, Маша , Ведмідь

Ведуча 1. Добрий день, шановні гості,

Добрий день, малята.

Закінчилась швидко осінь,

Лине зимнє свято.

Свято світле і барвисте,

Гостя, що із Раю –

Завітав в село і місто

Свято Миколая.

Ведуча 2. Є свято гарне в Україні.

Є свято казки чарівне.

Що Миколай в святій ряднині

Слухняним ласощі несе.

Ведуча 1. Це свято раз буває в році.

Воно нікого не мине.

Бо Миколай Святий із неба.

В оселю кожну зазирне.

Ведуча 2. Сьогодні, мої милі друзі, довгожданий день зустрічі з мріями та подарунками. Свято дитинства й щедрості, на яке щорічно чекають наші діти. От і нині малеча з самого раночку виглядає Миколая, аби отримати подарунки, але не тільки отримати, а й подарувати Миколаю щось незвичне. Довго й старанно діти готували для святого справжнісінький бал, аби показати, як вони люблять його, які вони слухняні й талановиті.

Ведуча 1. Діти, а ви знаєте, хто такий Святий Миколай? Це, малята, дуже добрий дідусь, який завжди піклується і про дорослих і про дітей. У цей день, 19 грудня, він обходить кожну домівку і дивиться, а чи гарно поводиться та чи інша дитина. Якщо вона працьовита, слухняна – то нагороджує її подарунками, а якщо ледача, неслухняна – дарує різку. До речі, подарунки Миколай ховає під подушечку або в чобіток. А ви сьогодні, діти, у себе під подушками щось знайшли? Подарунки чи різочки? (Відповіді дітей).

Ведуча 2. Поки він ще не прийшов,

Станьмо разом в коло знов,

Миколаю заспіваймо,

В гості діда закликаймо.

Пісня : «Запрошує в гості святий Миколай...»

Виступ дітей.

1. Сьогодні в нас казкове свято!

Гостей запрошено багато.

Бо Миколай прийде до нас.

Його чекає кожен з вас.

2. Свято лине Миколая –

Серденько радіє.

Йде святий до нас із раю

Принесе надію.

3. Він ходить від хати й до хати

Питається в мами і тата

Чи є у вас чемна дитина?

Дівчаточко мале чи хлопчина?

Для кожного має в торбинці

Найкращі у світі гостинці!

4. З нетерпінням я чекаю –

Нині свято Миколая.

Як надворі стане темно

Він приходить потаємно.

Ще ніхто його не бачив

Та у ліжечка дитячі

Він кладе під подушки

Подарунки і книжки.

5. Святий Миколаю, прийди до нас з раю.

Принеси нам дари, кожному до пари.

Цукерки смачненькі, булочки пухкенькі.

Книжечок багато, читати у свято!

Музика «В гостях у казки».

Маша: Доброго дня, любі дітки. Я дівчинка Маша, з казки «Про Машу та Ведмедя». Незабаром до нас завітає Святий Миколай. Чи вірите ви в дива? Правильно. Треба вірити.

Хай Миколай у вишиванці
Розбудить подарунком вранці,
І принесе у Вашу хату
Добробут, радості багато.
Розбудить приспані надії,
Зігріє гумором, любов’ю,
І принесе усім здоров’я!!!

За традицією, у цей день всі дітки пишуть листи Св. Миколаю з проханнями. Він допомагає усім нужденним і всім, хто цього заслужив. День Святого Миколая відмічають двічі на рік -19 грудня і 22 травня. (З дверей влітає лист)

Ой що це, це ж лист Святому Миколаю. Хтось його загубив, а може, підкинув, давайте почитаємо його.

Лист Святому Миколаю:

«Святий Миколаю, я хочу до свята гарного велосипеда і новий айфон 5».

Ого, це не прохання, а наказ-замовлення. Не дуже вихований хлопчина писав. Щось я не бачу, які добрі діла він робив, і які світлі думки відвідали його голову. Я теж колись не слухала дідуся ведмедя Михайла Потапича. І мені дуже соромно за мої вередування і клопіт, який зазнав через мене Мішка. З екрану на це смішно дивитись, але ведмедику Михайлу Потапичу було не переливки. Я і хату підпалювала, і фарбою одяг замащувала, і фотокартини робила так, що від мене усі звірі в лісі тікали, і грядку спустошувала, ох , соромно тепер.

Ябіда: /влітає на швабрі/ О, привіт. От вас якраз мені і бракувало. Я Ябіда-карябіда. Мене не чекають, а я сама приходжу. Де сваряться дві подруги, я тут як тут. Я обожнюю робити дрібні капості. Я намастила усі двері школи клеєм і вставила сірники у замки дверей класів. Я дуже люблю, коли діти голосно розмовляють на перерві, бігають як скажені, і штовхаються на сходах. А ще мені подобається, коли хлопці чубляться у коридорах.

А ще я наплювала жувальних гумок, де хотіла. Ага, не очікували, що я завітаю до вас на свято. А я для вас приготувала різочки-лозиночки, тому що ви неслухняні. І тобі , Машо, теж.

Маша: Ці дітки тебе, Ябідо, слухати не будуть, бо вони слухняні, розумні і виховані. Та і я стала розумницею.

Ябіда: Якщо так, я зараз подивлюся, які ви розумні, творчі, кмітливі, а головне — дружні… а ну відповідайте…що це?

В теплий край не відлітають,

Взимку весело співають,

Жовтогруді, невелички,

Звуться ці птахи… (синички)

А ну цю загадку, ну ніколи не відгадаєте:

Влітку медом ласував,

Досхочу малини мав,
А як впав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг. Хто це? (ведмідь)

А таку загадку:

Я падаю на ваші хати,
Я білий-білий, волохатий,
Я приліпаю вам до ніг,

І називаюсь просто … (сніг)

Маша: От бачиш, діти кмітливі і добрі, тобі тут друзів не знайти.

Ябіда:… Зате … Я… я… я вмію розповідати вірші, отак! Слухайте.
Всім роблю я капості, із великою радістю.
Знаю, що й ви, малята, не тільки, любите бешкетувати,
А й у різні історії потрапляти. Ой що це…оце історія.

Лінь: /потягується і вповзає під музику, тягне за собою подушку/

Ой , як же мені лінь робити уроки і готуватися до школи. Прибирати в кімнаті – мені лінь, йти на фізкультуру і витерти класну дошку – мені лінь. Мені лінь відігнати муху. Мені лінь заправити вранці ліжечко і лінь помити тарілку. Мені лінь сказати «дякую» і «доброго дня», як же мене звати, діти? Правильно – лінь. Я прийшов провести майстер-клас з ліні. Слухайте уважно: завдання на домошку з дошки не переписуєте. З однокласниками не вітайтесь. Якщо на сходах побачили бумажку, проявіть лінь, не піднімайте. Якщо ви їсте яблуко і вам лінь викинути качан, то кидайте його собі під ноги або просто у вікно.

Ябіда: О, мій товариш по життю, лінь дорогесенький , у нас так багато спільного. Давай дружити.

Лінь: А давай.

Маша: Ой, які погані гості до нас завітали. Правильно кажуть: «Два чоботи – пара». Ой, дітки, чуєте – дзвіночки. Цеж ангели небесні завітали до нас.

1-й ангел:

Доброго дня, дорогі дітки.

2-й ангел:

Хай вам бог помагає.

1-й ангел:
Дорогим діточкам — юним, щирим, милим –
Ми бажаєм здоров’я, щастя та сили,
Бути чемними завжди з мамою і татом,
Щоб слухняністю була наповнена хата.

2-й ангел:
І дівчатам, і хлоп’ятам, всім цікаво знати,
Хто такий Миколай і що то за свято?
Ми прийшли із небес на зустріч із вами,
Нас прислав Миколай з добрими вістями.

Маша:

Святий Миколаю, ми знаєм: бачить усіх і мене,
Уклінно йому посилаєм одвічне прохання земне:
Хай люди живуть у вірі і правді,
І пам’ятають вічно про те —
Тільки коли ближні люблять сердечно,
Тоді до людей він із Богом іде.

1-й ангел:
Не турбуйтеся, любі діти,
Він до нас завітає на свято,
Бо про кожного знає він все,
Подарунки усім принесе.

2-й ангел:
Знає він про всі ваші забави,
Про хороші й добрі справи,
Як вчитеся старанно у школі,
Як працюєте з мамою в домі,
Як дідусь і бабуся вас люблять
І внучат своїх ніжно голублять.

Ябіда: А якщо комусь не хочеться учитись?

Лінь: Або якщо лінь робити уроки і допомагати батькам. Тоді що?

1-й ангел:
Якщо кому не хочеться учитись,
Якщо кому не хочеться трудитись,

2-й ангел:
То Миколай усе бачить, знає,
І винуватця неодмінно покарає.

Маша: А як святий Миколай бачить усе на світі?

Ябіда: А як він встигає за всім стежити і всьому давати лад?

Лінь: В нього що, 100 пар очей?

1-й ангел:
Знає Миколай пригоди всіх,
Бо живе святий на небесах.
Дарував йому Бог місію святу —
Він заходить в кожну хату.

2-й ангел:
Він на поміч поспіша завжди,
Береже від горя і біди,
Всім увагу приділити може,
Бо відмовити, вважає він, негоже.

Прощавайте, дітки, нам ще треба пів землі облетіти.

/Ангели йдуть. Ябіда і Лінь ховаються/

Вбігає чорт:

Чортик.

Довкола ніч, судома зводить тіло,

А їсти нічого і горло заболіло.

А голод ну такий, що ледве копита тягну,

Я б вже з’їв цукерки, мармелади, горішки,

грушки, марципани, цитрини, яблука, банани.

Ой холодна тут зима, в пеклі холоду нема.

Одягнувся ніби літом, в пеклі жар, а зима на світі.

Я без шапки та кожуха і відмерзнуть мої вуха.

Я змерз, як чорт.

Зараз би гарячої смоли.

Попросив одного разу смоли в Івасика-Телесика, а він сказав, що такого тут ніхто не їсть. Він дав мені шматок жуйки, і я нею ледве не подавився, і як діти таке паскудство їдять? А ще діти зараз говорять по мобілкам і спілкуються в інтернеті. А ще Котигорошко повідав, що діти грають у «Танчики» з ранку до ночі.

Ябіда: О, наш дружбане-чорте. Ти що, нас не впізнав? Так, всі йдіть сюди, і Чорте, і Лінь. На перший-другий розрахуйсь. Так, що будемо робити, щоб зірвати прихід Святого Миколая. Може, вкрадемо в учительки всі конспекти, щоб не проводила уроки. Або будемо давати шкільні дзвінки, як захочемо – не за розкладом.

Лінь: Ні, мені лінь.

Чортик: Я знаю, давайте вимкнемо скрізь світло, і уроків не буде або оголосити карантин.

Ябіда: То ж всі здорові.

Лінь: Щоб Святий Миколай не прийшов, треба всім дітям зробити щеплення на лінь.

Ябіда: А я вважаю, що треба зварити чарівну юшку, щоб діти із слухняних стали бешкетниками-бруднулями, невихованими хлопчиськами і дівчиськами.

Чортик: А давайте накидаємо на сходах кульок, щоб всі падали. І буде як у фільмі «Один дома».

Ябіда: А хто з вас знає чарівні слова? Ніхто.

Лінь: А давайте покличемо Двійку. Вона все знає. Вона вміє зіпсувати свято.

Всі: Двійка , двієчко, красунечко, йди сюди.

Двійка: Ой, хто мене кликав? Я тут, як тут . Мене й кликати не треба. Я сама у гості прийду. Мене так багато на сторінках щоденників у моїх шанувальників. Ой, а якого я гарного червоного коліру, а ще я буваю дуже жирна. Діти мене люблять виривати разом із сторінкою, або стирати гумкою. І не люблять показувати батькам. Щоб їх не сварили. Але ж я є у журналі, звідти я нікуди не подінусь. І батьки мене все одно в журналі побачать під час батьківських зборів чи в табелі. За мене вдома карають дітей і не пускають у кіно чи погуляти. А ну, діти, відкрийте щоденники, я пошукаю в них своїх родичів – братів та сестричок. Хто вступить у клуб моїх фанатів-шанувальників, підніміть руку. О, тільки Лінь, Ябіда і Чорт. А давайте заспіваємо гарну пісню старої Шапокляк.

Всі: /співають/

Кто людям помогает, проводит время зря.

Хорошими делами прославиться нельзя.

Маша : Дітки, не піддавайтеся на спокуси грішників.
Ще хвилька, діти, і між вами
Тут стане Миколай святий.
Він з щирим серцем і дарами
Опиниться у залі цій!

Ангел 1:
Яка радість, який рай! Іде святий Миколай!
Несе він дарунки, і втіху і пакунки!

Ангел 2:

Пісню слави заспіваймо

Щирим серцем нині враз.

Миколая зустрічаймо

В це святий величний час.

Пісня: «Миколай святий дивиться віконце»

/Входить святий Миколай /

Святий Миколай:
Вітаю усіх вас, добрії діти.

Щоб стрітись із вами, проїхав півсвіту.

Лиш радість та мир несу я в оселі,

Нехай люди завжди будуть веселі.

Нехай сліз не буде, не буде біди.

Багато дарунків приніс я сюди.

Ангел 1:

Дарунки потім, а спочатку:
Скажіть як іде навчання?
Хто з вас людям добро робить?
Хто живе по правді?
Хто з вас любить рідну неньку,
Як їй помагає?

Ангел 2:
Хто з вас слуха і шанує
Своїх вчителів?
Хто із вас “будує”
України рідний дім?

Ябіда: Ми слухняні і живем по правді.

Лінь: Ми розумні і справедливі.

Двійка: Ми виховані і чемні.

Чортик. : Ми добрі і щирі. Ми працелюбні і вчимося на «12».

Маша: Оце брехуни. Не вір цим пройдисвітам, Святий Миколаю. Вони спокушали дітей, в них вселилася нечиста сила.

Святий Миколай: А ми це зараз перевіримо - а ну кажи, Ябідо, які математичні дії ти знаєш.

Ябіда: Забирати і … полювати.

Маша: Неправильно. Додавання, віднімання, множення і ділення. Правда, дітки.

Святий Миколай: А ти, Лінь, скажи як закінчується прислів’я : «Праця годує, а лінь …»

Лінь: Дарує

Маша: Невірно. А правильно буде – «Праця годує, а лінь марнує»».

Святий Миколай: Ану, скажіть,чортеня, що є супутником Землі?

Чортик: Пекло.

Маша: Помилився, чортик, – Місяць.

Святий Миколай: А ну скажи, Двійко, скільки буде 9 помножити на 8.

Двійка: 25…

Святий Миколай: О, я бачу, хто тут капосний, ледачий, бешкетливий і неосвічений. Не отримаєте ви від мене подарунків.

Маша: Правильно.

Лінь: А ваша Маша – тоже наша. Вона не слухала ведмедя Михайла. Вона його замучила. Не давайте їй подарунків. Від неї ліс і звірі здригалися.

Маша: Так, я була колись неслухняна. Мені дуже соромно. /стук у двері/

Ведмідь: Я по світу все ходив. Машу все свою глядів.

Ой, пропала моя Маша. Мила Маша-розтіряша.

Без неї в лісі мені нудно. Я навіть з горя трохи схуднув.

Коли жила вона – цікаво в лісі було.

Всі звірі в гості йшли до нас. Пропала Маша, може, у вас?

Маша: Дідусю, мій дорогий дідусю. Я тут. Я загубилася. Мені без тебе дуже погано. Вибач мені, що я була неслухняна. Я буду слухатись і у всьому допомагати.

Ведмідь: Ой, Машенька моя дорогенька, який я щасливий, що тебе знайшов. Більше не губись. /обіймаються-цілуються/

Святий Миколай: От і добре, Михайло Потапич, що Маша знайшлася. Більше не губися.

Гра: (Проводить Святий Миколай)

Що ж я можу лиш радіти,

Що такі ви гарні діти.

А зараз ми проведемо з вами «Хвилинку добра»

Якщо ви знаєте, що треба бути чемними, вихованими, встаньте.
Якщо ви намагаєтесь бути щедрими, надавати допомогу іншим, сплесни у долоні.
Якщо ви намагаєтесь бути чесними, правдивими, тупни ногою
Якщо ви знаєте, що до людей потрібно ставитись доброзичливо, сплесни в долоні над головою.
Якщо ви вважаєте, що потрібно піклуватися по інших, любити ближнього, простягти руку сусіду.
Посміхніться один одному. Ми всі разом можемо дарувати людям добро.

А чим ще ви мене порадуєте?

Виступ дітей (Вірші)

1.Святий ти, добрий Миколаю,

На тебе ждемо вже давно,

Що даси Ти нам, про це не знаєм,

Та просимо тебе одно:

Ти нашим родичам дай сили,

Щоб виховати нас могли,

Щоб тої втіхи ще дожили,

Щоб доросли їх дітлахи.

2. А всьому нашому народу

Ти добру долю принеси,

Усяке зло і лиху пригоду

Від України відверни.

А нам в здоровї дай зростати,

Завзяття й сили нам надай,

Щоб ми з руїн могли підняти

І звеселити рідний край.

3. Я у Бога завжди прошу

Не цукерок і не грошей,

А здоровя мамі й тату

Миру, щастя в нашу хату.

Слави, й волі всій родині,

Нашій рідній Україні.

4. Святий отче Миколаю!

Мою хату не минай,

Подаруй мені потіху,

І торбину повну сміху,

І здоров’я для родини,

Красну долю для Вкраїни!

Ябіда: Святий Миколаю, а може, ми хочемо виправитись? Нам надоїло бути поганими.

Двійка: А я мрію стати 12. Це всього –навсього дописати переді мною одну одиничку.

Лінь: А мені як надоїло лінуватись. Я хочу стати працелюбним.

Чортик: А я хочу мати гарних друзів і жити не в пеклі, і ходити до школи.

Маша : Ну, то треба йти до школи, в цей дружній клас і виправлятись. Читати книжки, розв’язувати задачі, виконувати домашні завдання, писати вправи. Вчити природознавство, шанувати та любити батьків, вчителів і однокласників. Слухати дорослих. Робити добрі справи.

Всі: Так. Ми виправимося. Згода.

Святий Миколай.

Молодці, малята!

Час цукерки вам роздати

А потім далі вирушати!

Ведуча.

Ой, яке в нас гарне свято

Так солодощів багато

Дякуємо Миколаю

І для тебе заспіваємо.

Святий Миколай:

От настав прощатись час,