Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вхід | RSS

ЗВУКИ МУЗИКИ



Форма входу
Меню сайту

 















СЦЕНАРІЙ «ЗАКРИТТЯ ТАБІРНОЇ ЗМІНИ»

 

 

 

СЦЕНАРІЙ «ЗАКРИТТЯ ТАБІРНОЇ ЗМІНИ»

Ведуча.

Табір! Увага! Рівняйсь струнко! До переклички підготуватися.

Святкова лінійка, присвячена закриттю табірної зміни оголошується відкритою.

ЗВУЧИТЬ ГІМН

В: Кому на місці не сидиться?,

Д: НЕ-ВГАМОВНИМ
В: Хочеться весь день крутиться?

Д: НЕВГАМОВНИМ
В: І на вулиці скакати,

Д: НЕВГАМОВНИМ

В: І ніколи не унивати.
Д: НЕВГАМОВНИМ

В: Молодці, діти!

 

Худож.номер: Пісня «ДЕРЕВЦЕ РОДУ»

 

Шановні діти, вчителі. Непомітно минає літо, непомітно пролетіли дні відпочинку у нашому таборі. Але сподіваємося, що час перебування у таборі «Невгамовні» ви будете довго і тепло згадувати. В нашому таборі найкращі в світі виховатилі, давайте їх згадаємо: ______________________________________________________________

і найкращі діти: ________________________________________________

 

1 учень.
Закінчилася табірна зміна,
Повертатися додому нам час.
Залишаєм шкільні оці стіни,
Хай чекають до вересня нас.

2 учень.
Швидко зміна проминула і для нас.
Дуже корисно пролинув світлий час.
Ми співали, веселились, в ігри грали,
Розважались, не було щасливіших за нас.

 

4 учень.

Ми всі діти українські,
Український славний рід.
Вивчаєм звичаї ми рідні,
Легенд, обрядів дивний світ.


5 учень.

Ми вдячні всім присутнім за ласку і тепло,
За те, що ви старались, щоднини готувались
Щоб в таборі цікаво і весело було.

 

6 учень.
А наостанок скажем всім:
« До зустрічі, найліпші друзі,
Спасибі вам за світлі дні,
Що провели в тісному крузі,
За те, що всі, мов квіти в лузі,
З’єдналися і розцвіли»

 

7 учень.
У нас у всіх прощальний настрій.
Ми всі схвильовані украй.
Скажемо разом: « Літечко, здрастуй,
Табір «Невгамовні», прощай!»

 

Начальник.

У ці радісні і водночас сумні хвилини я хочу подякувати всім педагогічним працівникам та обслуговуючому персоналу за сумлінну працю в таборі «Невгамовні».(НАГОРОДЖЕННЯ)

 

8 учень

Навкруг, навкруг, куди не повернись,
Нам без начальника табору
Було не обійтись.
Начальнику табору дякуємо!

 

9 учень

Такі вони хороші,
Що не сказать словами,
Як сонечко у дощик,
Як наші другі мами.
Вихователям дякуємо!


 

12 учень

Хто скрашав дозвілля наше,
Хто зарядкою припаше,
Змагання, ігри, естафети –
Це фізрука нашого пріоритети.
Фізруку І дякуємо!

 

13 учень

Ти на лікаря не сердься
Бо у нього добре серце:
Відчуває біль чужий
Він так само, як і свій.
Лікареві дякуємо!

 

14 учень

Хто смачні сніданки і обіди готував,
Хто всіх вчасно годував,
Дбав про всі калорії,
Щоб були ми всі здоровії.
Повару дякуємо!

 

 

Гра «50 невгамовних»
 

Учасники стають в коло і повторюють за ведучим наступні слова і рухи.
 

Невгамовних у нас 50,
50 невгамовних у нас
Вони грають, і сміються
І вміють робити ось так!

 

Ведучий почерзі називають частини тіла, якими необхідно почати трясти.
Наприклад
, у нас 50 невгамовних і всі роблять ось так: права рука (всі починають трясти правою рукою).
Продовжуєм
: у нас 50 невгамовних роблять ось так: правою рукою, ліва рука (продовжують трясти правою рукою и починають лівою трясти) і т.д.

 

 

Редька

Спершу визначають, кому бути "сусiдкою". Всi iншi стають по двоє, потiм присiдають одне навпроти одного на колiна. Пара неподалiк вiд пари, рядками, подiбно до того, як росте редька на грядцi. "Сусiдка" пiдходить до крайньої пари i розпочинає розмову:
- Бабо, дай редьки!
- Скопай грядку, то знатимеш, звiдки редька береться.
"Сусiдка" обходить довкола "редьки", показуючи, як копають грядку. А тодi звертається уже до другої пари:
- Бабо, дай редьки!
- Посади собi.
Знову слiд обiйти довкола "редьки" та показати, як її саджають. З тим же запитанням "сусiдка" пiдступає до iнших пар, а їй вiдповiдають:
- Полий собi.
- Посапай собi.
- Прополи собi.
"Сусiдка" показує як усе те робиться, аж поки почує:
- Вирви собi.
Та пара, яка це каже, мiцно тримається за руки, а "сусiдка" хапає когось одного попiд руки й пробує вiдiрвати вiд того, з ким вiн зчепився руками. Як не вiдiрве, то далi йде зi своїм запитанням. А як вiдiрве, то сяде на те мiсце, а її замiнить той, хто не вдержався. i гра продовжується далi.

 

Дуб

Грати в дуба можна на березi рiчки, на лiсовiй галявинi або в парку - там, де досить простору побiгати i де ростуть (але не дуже густо) дерева.
Грають здебiльшого дiвчатка. Вони обирають з-помiж себе купувальницю i з вигуками: "Граємо в дуба!" - по однiй пiдбiгають до дерев. Купувальниця пiдходить до котроїсь iз дiвчат, спiльно з нею вибирає одне з вiльних дерев i пропонує:
- Дiвчино, продай хату!
- Не продам, дуба дам! - вiдповiдає дiвчина, й вони обидвi бiжать до намiченого дерева. Воно дiстається тiй, котра прибiжить до нього першою, а та, що вiдстала, стає купувальницею i йде купувати iнше дерево.

 

Мiст

Дiвчата стають по двi в ряд, обличчям одна до одної, й беруться вгорi схрещеними руками. Крайня пара проходить пiд руками iнших пар i стає першою, за нею йде пара, яка була передостанньою, i так далi. У деяких мiсцевостях ця гра називається "Довгою лозою", бо у неї теж немає кiнця. Припиняється вона за бажанням або тодi, коли бiльшiсть гравцiв розiйдеться.

Нещасний ополоник

Дiвчата стають поряд i беруться за руки. Одна з дiвчат, господарка, починає гру, звертаючись до когось iз дiвчаток праворуч:
- Здоров, кума! Чи ти ложки мила?
- Мила.
- А ополоник?
- Забула.
- Так не забувай, кумочко.
При цьому господарка намагається вдарити дiвчину лозиною, а та повинна втекти попiд руками iнших дiвчат i стати лiворуч. Гра триває, доки всi дiвчата не стануть у тому порядку, що й на початку гри. Тодi господаркою обирають iншу.


Свiчка

Свiчка - це вибитий у поле м'яч або кинутий високо вгору. Спiймати такого м'яча, перш нiж вiн удариться об землю, - значить зловити свiчку. Майданчик для цiєї гри дiлиться на двi частини: меншу - город i бiльшу - поле. Жеребкуванням визначають господаря городу. Господар залишається в городi, а всi iншi гравцi розходяться по полю. Викликаючи з поля одного iз гравцiв, господар пiдкидає м'яча вертикально вгору, а гравець б'є його гилкою якомога вище i далi в поле. Поляни намагаються спiймати м'яча до того, як вiн торкнеться землi. Той, кому пощастить це зробити, iде бити, а той, хто бив, iде на його мiсце в поле. Неспiйманий м'яч подається знову в город, i його знову б'є той, хто бив. Якщо ж господар спiймає поданий з поля м'яч на льоту, то вiн починає бити, а пiдгилює той, хто подавав. Той, хто бив до цього, повертається в поле. У разi промаху той, хто бив, тiкає в поле, а господар б'є його м'ячем. Пiсля цього вiн викликає з поля нового гравця - i все починається спочатку.


Довга лоза

Грають хлопцi, якi стають один за одним обличчям у потилицю на вiдстанi 2 метрiв. Голову i спину нахиляють, а гравець, який стоїть позаду, розганяється, перестрибує через кожного i стає попереду, так роблять всi по черзi.


Смик

На мiсцi гри проводять лiнiю, яка вiдокремлює город вiд поля. В городi на невеликiй вiдстанi вiд лiнiї у землю встромляють палицю i приставляють до неї "пастуха", якого визначають вимiрюванням на палицi або за допомогою лiчилки. "Пастух" залишається в городi, а решта гравцiв iде в поле. Польовi гравцi намагаються висмикнути палицю. Але тiльки-но хтось iз них перетне лiнiю городу, як "пастух", що стереже її, кидається йому навперейми i намагається поквачити, доторкнувшись рукою. Поквачений починає "пасти", а попереднiй "пастух" iде до гурту гравцiв у полi. Поквачити iншого гравця "пастух" може тiльки в межах городу. Для того, щоб заманити його у город, вiн навмисне вiдходить вiд палицi, а потiм стрiмголов мчить на смiливця. Брати участь у грi може необмежена кiлькiсть гравцiв.

 

 

Сiрий кiт

У цiй грi всi учасники, крiм ведучого, "сiрого кота", - "мишi". Вони стають ланцюжком i, тримаючись один за одного, ходять по майданчику по прямiй, по колу чи по будь-якiй iншiй кривiй лiнiї. Першим у ланцюжку стоїть "сiрий кiт". Пiд час руху вiн запитує:
- А є мишi в копицi?
- Є! - вiдповiдають "мишi".
- А не бояться кота?
- Нi!
- Ой, як кiт хвостом поворушить, то всiх мишей подушить!
За цими словами "мишi" кидаються врозтiч, а "сiрий кiт" ловить їх. Спiйманий гравець стає "сiрим котом", а його попередник - "мишею".


Горобець

Дiти утворюють коло, всерединi - горобець. Коло швидко рухається, всi спiвають, плескаючи в долонi.
Киш, киш, горобець,
Не клюй конопель.
Мої конопельки,
Дрiбнi, зелененькi,
У вiрчики в'ються,
Самi не беруться,
Братись не даються.
Горобець кидається на дiтей, якi утворили коло, вони розбiгаються. Той, кого горобець зловить, займає його мiсце, i гра починається знову.

 

Ведуча

Діти, в кінці нашого свята давайте влаштуємо святковий салют. Допоможуть нам у цьому найсміливіші глядачі. На сцену запрошується двоє людей. Одному дістається роль сірникової коробки, який стоїть у праворуч близько до краю сцени, другому - роль сірника. Стоячи в середині сцени, сірник повинен буде гордо прокрокувати до коробки і, чиркнути головою по коробці, тобто - спалахнути. Ведучий запрошує глядача в яскраво-червоному одязі, який буде виконувати роль вогника. Наступні чотири глядача стають гнотиком. Вишикувавшись в шеренгу, вони стоять в середині сцени. Далі запрошується глядач на роль гармати. Розмістившись ліворуч, гармата повинна голосно сказати «Бабах!». І, нарешті, із залу запрошуються 5-8 глядачів в яскравому одязі. Вони присідають перед сценою кружком і після сигналу гармати повинні будуть встати зі словами «тілі-тілі», а глядачі голосно аплодують.

Після репетиції влаштовується салют, ведучий коментує те, що відбувається: Гордий сірник крокує до коробки, чиркнув головкою по коробці, загоряється, з'являється вогник. Сірник з вогником крокує до гнотика. Вогник біжить гнотиком до гармати. Гармата стріляє. Загоряється салют під оплески глядачів.

 

Начальник.

Хочу подякувати дітям за активну участь у громадському житті табору
 

Інтерв’ю «ВЕСЕЛИЙ МІКРОФОН»
 

Що мене найбільше вразило або що найбільше запам’яталося у таборі «Невгамовні»

Святкова лінійка, присвячена закриттю табірної зміни оголошується закритою.

ЗВУЧИТЬ ГІМН

 
Бережіть в собі людину.
А.П. Чехов

Пошук


















      


Copyright MyCorp © 2018
Зробити безкоштовний сайт з uCoz