2.3. Тематичний план проведення

„музичних віталень”.

Основою творчого планування є „методический замысел, то есть идея, объединяющая задачи, которые могут быть решены в работе над темой и средства их решения. В замысле всегда отражается восприятие учителем музыкальных произведений, их осмысление, представление об учениках, уровне и возможностях их музыкального развития и самое главное понимание цели музыкального воспитания”.

План проведення „музичних віталень” обов’язково включається в загально шкільний план позакласних заходів. При цьому обов’язково враховується завантаженість дітей на протязі року і це синхронізується з можливостями виконавців.

За два роки керівники намагаються виховати у дітей музичний смак, культуру сприйняття музики, любов до атмосфери живого спілкування з виконавцями. Часто проводилися короткі бесіди з дітьми про їх поведінку під час концерту. Зверталась увага на те, який зовнішній вигляд повинна мати людина, приходячи на концерт класичної музики, обговорювався час приходу на концерт, поведінка в залі під час концерту, про роль і місце аплодисментів тощо.

Кожного разу дітям готувались маленькі програми, де були вказані твори, які звучать на концерті. Діти відмічали ті, які найбільш їм сподобались, а в кінці року по їх замовленню із цих творів складалася програма заключного концерту. Як відмічав Сергій Володимирович, спілкуючись з дітьми він помітив, що за два роки вони виросли із пасивних сприймачів музики до рівня слухачів, які мають свою думку не тільки по відношенню до творів, які виконуються, але й до виконавців та манери їх виконання. Діти чекали нових зустрічей з музикою  і це не могло не радувати.

Тематика вечорів „Музичної вітальні” дуже різноманітна. Її можна розділити на два блока. Перший – ті програми, які створювалися для дорослої аудиторії: старшокласників, вчителів, батьків. З цих програм і починалися взагалі засідання „Музичної вітальні”. Другий – цикл програм, розрахований на учнів середніх класів. Звичайно, підхід до підготовки програм по цим блокам різниться.

Це стосується і репертуару, який підбирається по темам, викладання матеріалу  (в програмах для дорослих він більш філософського змісту, акцент робиться на глибинні витоки творчості; в програмах для дітей більше „абетки” мистецтва). Але і в першому і другому випадку червоною ниткою проходить ідея, що музика виходить із світосприйняття композитора, його почуттів, думок. Тому кожен сценарій написаний так, що музичний твір є природним наслідком життя композитора.

В підтвердження цього я хочу привести цитату із вступу до першої програми, яка присвячена видатному польському композитору і піаністу Фредеріку Шопену: „Музыка композитора – это явление неповторимое, но оно не пришло из „Ни от Чего не зависящей Музыки”. Такой страны нет.

Музыка – явление человеческое, касающееся не только одного человека – творца, создающего её, и одного человека потребителя, воспринимающего её. Свою музыку композитор пишет абстрактными знаками на нотном листе, но она является свидетельством отношения композитора к зрелому, живому, окружающему его миру.

Музыка рождается не в стране абстракции, а в сознании человека определённой эпохи, который внимательно наблюдал ход истории, с тревогой размышлял о жизни и смерти, радовался красоте мира и протестовал против его зла”.

Крім програми присвяченої творчості Ф. Шопена є ще декілька програм які присвячені творчості виключно одного композитора: Й.С. Баху, Л. Бетховену, С. Рахманінову, В. Моцарту, В. Мусоргському, П. Чайковському. Дивна річ, композитори належать до різних епох, народів, стилів, але слухаючи ці програми, відчуваєш щось таке, що об’єднує всіх цих митців.

Можливо це той підхід до характеристики кожного композитора, який сповідує Сергій Володимирович. Йому цікава перш за все людина, філософія життя, яку вона сповідує. А можливо це та емоційно насичена манера подачі матеріалу, яка характерна для Сергія Володимировича і яка є характерною ознакою всіх його програм. Драматургія всіх програм побудована так, що тримає увагу людини від першої до останньої хвилини. Причому, слухач не помічає де закінчується слово, де починається музика – наскільки цілісною сприймається вся програма.

Слухач виносить з собою таке враження, що ось тут з ним, поруч був композитор. І навіть, коли хтось вперше опиняється  в „Музичній вітальні” (навіть людина зовсім далека від музики), то він виносить після концерту таке враження, що композитор йому давно знайома  і рідна людина. Це можна пояснити тим, що Сергію Володимировичу вдається так розповісти про життя митця і його творчість, що кожен бачить в ньому те, що він сам проживав і відчував. І якщо таке відбувається, то це відчуття дуже довго зберігається в підсвідомості слухача.

Дуже багато програм так подобаються слухачам, що автори вимушені їх повторювати. Так декілька разів повторювалися програми, присвячені жанру романсу та опери. Романси завжди були популярні у слухачів, бо компактність і наявність тексту робить цей жанр зрозумілим і доступним кожному. А ось що стосується опери!?

Я була дуже здивована, що Сергій Володимирович звернувся до цієї теми (адже Кременчук не має свого театру і опера як жанр мешканцям цього міста не знайома). Мене ще цікавив репертуар і виконавці музичних творів в цій програмі. Адже арії з опери досить складні і потребують високої виконавської майстерності, пристойної вокальної техніки співака, гарного ансамблю вокаліста і акомпаніатора, розуміння драматургії опери і місця, ролі арії в опері.

З музичною стороною програми блискуче впорались О. Алексєєва (закінчила Мінську консерваторію по класу вокалу) та акомпаніатор Дяченко О. В. А Сергію Володимировичу вдавалося так підвести слухачів до сприйняття арії, що вони насправді проникалися долями героїв, їх життям та почуттями.

Декілька музичних номерів програми мені  хотілося б назвати:

- Дж. Верди. Романс Аиды „Здесь Радамеса жду” из оперы „Аида”.

- В. Беллини. Каватина Нормы из оперы „Норма”.

- Дж. Пуччини. Ария Лю из оперы. „Турандот”.

Сергію Володимировичу вдалося за короткий час, відведений для програми, показати роль художника, режисера, диригента в опері; зупинитися на специфіці написання оперного спектаклю, згадати видатних виконавців, творчість яких залишила помітний слід в оперному мистецтві.

Стор. 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10