Розділ 1. Загальна характеристика позакласної музично-виховної роботи.

В програмі для загальноосвітніх навчальних закладів по музиці, яка повністю побудована на принципах концепції музичного виховання дітей Д. Кабалевського сказано, що „головною метою в музичному вихованні школярів є формування музичної культури, як невід’ємної частини їхньої духовної культури.”

Музична культура людини є органічною частиною культури народу, до якого вона належить, а та, в свою чергу, на рівних правах входить до великої скарбниці світової культури. Тому дуже важливо в наш час виховати таку людину, яка б пишалась приналежністю до рідної української культури, та могла відчути красу і величність культури будь-якого народу. Дуже важливо приблизити учнів до сформованих протягом віків уявлень про сутність людини, про красу і гармонію навколишнього світу; навчити охоплювати поглядом культуру як цілісне явище, притаманне всьому людству та вміти отримувати естетичну насолоду від одного твору, творчості одного автора; навчити розуміти, що із маленьких діамантів складається діадема всього мистецтва.

Безперечно, основною формою організації музичного виховання в школі є урок. Безпосередньо на уроці іде цілеспрямована робота по формуванню основних музичних умінь та навичок учнів. Але музичне виховання в школі не обмежується рамками тільки уроку, навіть проведеного на самому високому методичному та професійному рівні. Гарним доповненням є позакласна музична робота. Вона повинна бути тісно пов’язаною з уроками музики і, безперечно, спланованою. Участь в позакласній роботі відкриває перед школярами можливість поглиблено займатися тим, що їм подобається. Вчитель же, працюючи з зацікавленими учнями, має можливість більше залучати їх до музики, формувати самостійність та творчу активність. В „Методиці музичного виховання в школі” під редакцією Л. Г. Дмітрієва та Н. М. Черноіваненко говориться: „При організації позакласної роботи по музиці слід пам’ятати, що:

• всі види позакласних музичних занять повинні бути направлені на підвищення морально-естетичного виховання школярів, формування їх музичних смаків та інтересів;
• широке використання різних методів повинно сприяти пробудженню художніх інтересів, розвитку художньої уяви, музичних, творчих здібностей школярів;
• необхідно виховувати у учнів зацікавленість до просвітницької роботи, прагнення нести людям музичну культуру.”

Успіх всієї різноманітної роботи по музичному вихованню здебільшого визначається тим, наскільки діти оволодівають різними видами музичної діяльності і мають потребу в ній. На формування їх інтересів і смаків великий вплив мають сім’я, засоби масової інформації, однолітки, і це потрібно враховувати в кожному окремому випадку. Наведу декілька прикладів позакласної роботи з музики.

Хорові гуртки  об’єднують учнів за віком: молодших школярів (1-4 кл.) і підлітків (5-8 кл.).

Можлива організація і двох підліткових хорів із учнів 5-6 і 7-8 класів. Велике виховне значення має створення загально шкільного хору, об’єднуючого всі колективи для виконання заздалегідь намічених творів.

Досвід вчителя і його щира любов до хорового мистецтва в багатьох випадках визначають успішне рішення задач співучого розвитку школярів, їх духовного збагачення.

Гуртки навчання гри на інструменті  (фортепіано, баян, акордеон). В основі їх роботи лежить індивідуальна форма роботи вчителя з учнем, яка створює сприятливі умови для того, щоб оволодіти навичками гри на інструменті, активного розвитку музичних здібностей, виховання музичних інтересів і смаків. Звичайно, що вчитель будує процес навчання, орієнтуючись на можливості учня, його особисті якості. Однак, на жаль, дані умови не завжди використовують для рішення задач музичного виховання школярів. Іноді ціль занять зводиться до технічного засвоєння репертуару і оволодінню сумою навиків, необхідних для його виконання. При цьому недостатньо уваги приділяється методам, активізуючим слухову увагу, розвиваючим творчу уяву. Їх місце займає даний вчителем „зразок” виконання. В результаті у дітей зникає інтерес до такої роботи, і вони віддають перевагу більш цікавим заняттям.

Дитячі фольклорні ансамблі. Їх створення потребує від вчителя знання народної творчості, багатства їх жанрів і регіональних особливостей. Саме звернення до народної пісні має велике виховне значення. Її активне засвоєння сприяє формуванню інтересу до народної музики, що в свою чергою є важливою умовою виховання почуття любові до рідного краю. Крім того, виконання народних пісень – це по своїй природі творча діяльність, де втілення художнього образу пов’язано з варіюванням і імпровізацією тексту, мелодії, рухів.

Шкільний оркестр або ансамбль народних інструментів. На жаль сьогодні таких колективів існує не так вже багато, однак досвід показує, що вони можуть грати важливу роль в пропаганді музичної культури.

Однією з форм позакласної роботи в школі може бути організація вокально-інструментального ансамблю, рок-групи. Інтерес підлітків до них пояснюється багатьма причинами. Це, перш за все, бажання наслідувати моді, яке дозволяє почувати себе „сучасною людиною”. Крім того популярна музика доступна для сприйняття і приваблює своєю зовнішньою оригінальністю. Іноді підлітків приваблює сам процес гри, а не художнє достоїнство виконуємих  творів, що негативно позначається на формуванні їх смаків, а інтереси обмежуються лише пустим наслідуванням популярним рок-групам. Захоплення модними новинками і невміння бачити в музиці дійсно духовно цінне об’єднує, а іноді спустошує ще не сформовану особистість.

Дитячий музичний театр. Сюди можна залучити широке коло школярів, які мають різні інтереси, так як для постановки вистави необхідні солісти, хор, танцювальні групи, художники, декоратори і т.    д. Кожен учень, приймаючи участь у виставі і займаючись улюбленою справою, разом з тим залучається до музичного мистецтва.

Таким чином, музичні кружки створюють великі можливості для виявлення музичних, творчих здібностей учнів. Розширюючи рамки уроку вони мають важливе значення у вихованні інтересів і смаків школярів.

Шкільні свята також являються однією з масових форм позакласної роботи. Їх тематика може бути самою різноманітною, але особливого значення набувають календарні свята (Різдво, Новий рік та інші), а також присвячені знаменним датам (Міжнародний жіночий день, День Перемоги та ін.). Музика в поєднанні з іншими видами мистецтва (живописом, літературою) роблять свята емоційно забарвленими.

В школі проводяться і музичні свята, вони можуть бути присвячені сучасній пісні, музиці народів нашої країни, різним подіям музичного життя.

Мету і завдання, різні форми позакласної роботи по музиці дуже добре висвітлила одна з провідних методистів Л. В. Школяр. В своїй книзі „Музична освіта в школі”, вона зазначає, що сучасна психологічна теорія, розглядаючи самоцінність кожного вікового періоду, кризові явища, які супроводжують перехід від одного етапу розвитку до іншого і психологічні особливості кожного дитячого періоду в їх динаміці, потребує створення таких умов, щоб дитина повноцінно проживала свій віковий період – своє дитинство. Роль музики, взагалі мистецтва в цьому процесі велика, загальновідома. Важливо створити кожній дитині як можна раніше певне художнє буття.

Сьогодні існує розгалужена система додаткової художньої освіти. Це – профілюючі (по видах мистецтва) спеціальні класи, хорові, музичні студії і гуртки при школах та інші форми. На жаль, викладання предметів естетичного циклу в таких освітніх закладах ведеться, як правило, по канонам початкової спеціальної освіти, по прикладу дитячих музичних шкіл і шкіл мистецтва. Нерідко додаткова музична освіта втручається в сферу загальної музичної освіти витісняючи уроки музики з учбових планів таких шкіл. Але додаткова освіта тому і зветься додатковою, що вона повинна доповнювати загальну музичну освіту, але не заміняти її.

Музика, мистецтво в цілому – основна сфера життєдіяльності дитини в початковій школі – ось ідеал, виражаючий відносини дитини і музики. Тут музичне мистецтво стає для нього як би продовженням його життєвого смислу.

Мистецтво як життєтворчість дитини. Ці ідеї находять свій розвиток в широкому розсортуванні програми позаурочної і позакласної діяльності, яка повинна припускати вільний вибір дитиною діяльності, співпадаючої з її інтересами і потребами.

Декілька слів треба сказати про ті форми, які характерні для пропаганди музичного мистецтва і які близькі по суті до „Музичної вітальні”. Перш за все, це гурток любителів музики (слухання музики, бесіда, обмін думками). По-друге, тематичні вечори (разові заходи по даній тематиці). По-третє, шкільна філармонія (мета – виховання слухача; засоби – виступи професійних музикантів). І нарешті, філармонічні абонементи для дітей шкільного віку, які, на жаль, в наш час не проводяться, а в радянські часи були досить популярні у деяких обласних центрах, де були філармонії (так як і на уроках музики лектор поглиблює та розширює уяву учнів про музику, навчає порівнювати і оцінювати музичні твори, використовуючи для цього можливості, які має філармонія).

Стор. 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10